УЗД щитоподібної залози

Ультрасонографія щитоподібної залози — це точний, швидкий, інформативний і безпечний метод, що дає змогу оцінити стан, положення, розміри, контур, структуру, ехогенність та архітектоніку щитоподібної залози, навколишніх м’язів, судин і лімфатичних вузлів, визначити інтенсивність кровопостачання і динамічно відслідковувати структурні та органічні зміни в щитоподібній залозі.

Ультрасонографія — це найдоступніший і найбезпечніший спосіб дослідження стану щитоподібної залози (ЩЗ). Ця процедура легко переноситься всіма пацієнтами і може бути виконана в найкоротші терміни. При цьому відсутнє променеве навантаження і не потрібно спеціальної підготовки.

Ця сучасна технологія дає змогу лікарям у найкоротші терміни поставити точний діагноз і призначити пацієнтові необхідне лікування.

Призначення УЗД щитоподібної залози

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози дає змогу виявити навіть невеликі вузли, тобто ранні стадії пухлини. Це дає змогу запобігти подальшому розвитку пухлини і вчасно почати лікування. У більшості випадків для визначення характеру пухлини проводиться біопсія.

Показання до проведення УЗД щитоподібної залози

• Захворювання щитоподібної залози. Процедура дає змогу простежити динаміку лікування і визначити можливість ускладнень або рецидивів.
• Збільшення щитоподібної залози, ущільнення, припухлості та почервоніння в ділянці шиї.
• Біль у шиї під час дотику.
• Грубий голос, утруднене дихання або ковтання, відчуття грудки в горлі.
• Прискорене або уповільнене серцебиття.
• Набряк будь-якої частини тіла, тремтіння кінцівок.
• Пітливість, жар, озноб, навіть якщо це не застуда.
• Випадіння волосся.
• Використання гормонів.
• Слабкість, сонливість, стомлюваність, дратівливість, млявість, депресія, перепади настрою.
• Надмірна вага або швидка втрата ваги.
• Планування вагітності. Захворювання щитоподібної залози можуть вплинути на розвиток плода.
• Профілактичне обстеження. Проводиться щорічно за відсутності скарг, особливо якщо ви працюєте на шкідливому виробництві або проживаєте в районах із низьким вмістом йоду у воді. Раз на півроку, якщо є скарги, і кілька разів на тиждень, якщо результати гормональних тестів погані.
• Генетика захворювань щитоподібної залози.

Інформативність ультразвукового дослідження щитоподібної залози

Діагностика уражень щитоподібної залози — доступний і абсолютно безболісний процес. Після процедури не виникає жодних ускладнень, навіть тимчасових. Це пов’язано з тим, що пацієнт не зазнає фізичних навантажень у вигляді ін’єкційних препаратів, спеціальних інструментів або обладнання, що використовує випромінювання. Водночас інформативність цього методу діагностики дуже висока. На підставі даних протоколу УЗД лікар робить об’єктивні висновки про стан щитоподібної залози пацієнта, наявність чи відсутність уражень.

Реєструються основні параметри щитоподібної залози:

• Положення. Вказується будь-яке відхилення від стандарту (анатомічного положення органу).
• Обсяг. Відхилення в розмірах від стандартних показників дають змогу зробити висновок про патологічні процеси в щитоподібній залозі. Обсяг щитоподібної залози залежить від віку, статі та інших показників.
• Структура. У нормальних умовах щитоподібна залоза складається з двох симетричних часток, з’єднаних невеликим перешийком. Патологічні процеси можуть спричиняти всілякі зміни в структурі: відсутність розгалуження, поява третьої частки, наявність розростання тканин.
• Контур. Якщо контури органу нечітко окреслені, можливо, присутній запальний процес або пухлина.
• Структура. У нормальних умовах щитоподібна залоза характеризується однорідною структурою з певним розміром зерен.
• Ехогенність. За відсутності патологій досліджувана тканина щитоподібної залози виглядає світло-сірою.
• Вогнищеве утворення. Якщо присутнє, добре видно під час ультразвукового дослідження. Завдання лікаря — уважно оглянути щитоподібну залозу на предмет наявності патологічних утворень (кіст, пухлин, вузлів).
• Кровопостачання тканини. Щитоподібна залоза зазвичай характеризується однорідною тканиною. Якщо деякі ділянки щитоподібної залози чітко видно як яскраво забарвлені, а інші – як дуже бліді, це може бути тривожним сигналом про наявність відмираючої тканини.
• Структура лімфатичних вузлів (шия). Містить повний перелік показників, на підставі яких можна зробити об’єктивні висновки про стан щитоподібної залози.

Вивчивши дані, отримані в лімфатичних залозах пацієнта, діагност робить висновки про наявність або відсутність патологічних процесів. Для отримання повної картини патології та об’єктивної оцінки недостатньо обстежити тільки щитоподібну залозу. Необхідні додаткові аналізи крові.

Підготовка до УЗД щитоподібної залози

Спеціальної підготовки перед ультразвуковим дослідженням не потрібно. Якщо необхідно отримати додаткові дані (наприклад, оцінити рівень кровотоку), слід дотримуватися спеціальних рекомендацій:

• За день до обстеження пацієнту слід припинити прийом ліків, що впливають на артеріальний тиск;
• За три дні до ультразвукового дослідження слід утриматися від вживання алкоголю;
• Літнім пацієнтам слід проходити дослідження натщесерце. Це пов’язано з тим, що дослідження може викликати глотковий рефлекс, коли датчик натискає на залозу.

Процедура дослідження

Під час дослідження пацієнта укладають на спину. Місце дослідження обробляється гідрогелем, щоб збільшити проникнення ультразвуку і полегшити рух датчика. Лікар починає переміщати сканер у ділянці щитоподібної залози. Сигнал, що посилається датчиком, проходить через тканини організму і відбивається від органів і структур з різною швидкістю. Відбиті сигнали вловлюються датчиками і передаються на комп’ютер. Отриману інформацію обробляють за допомогою спеціальної програми, і на екрані з’являється зображення щитоподібної залози.

Протипоказання!

Абсолютних протипоказань до цього дослідження немає. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози безпечне. Його можна проводити людям з ослабленою імунною системою та за загального поганого стану здоров’я. Відносні протипоказання до дослідження такі:

• Особи з недавніми змінами в щитоподібній залозі (незагоєні рани);
• Ураження шкіри в місці сенсорного опромінення;
• Серйозне загострення деяких медичних захворювань;
• Непереносимість гелів, що використовуються для передачі ультразвуку;
• Стан алкогольного сп’яніння.