Реабілітація після інсульту

Реабілітація після інсульту — це перший крок до одужання після порушення мозкового кровообігу. Її мета — нормалізувати порушені функції. Це включає фізіотерапію для відновлення контролю рівноваги, рухливості суглобів, м’язового тонусу, мобільності та самообслуговування.

Фізіотерапія, рефлексотерапія та масаж можуть бути однаково ефективними. Ерготерапевти також допомагають адаптуватися пацієнтам, які втратили функції. Корекція мовленнєвих порушень проводиться під наглядом досвідченого логопеда. Наша мета — досягти максимальної користі в період відновлення, і ми надаємо для цього всі можливості.

Процес реабілітації відіграє вирішальну роль у тому, щоб пацієнти змогли відновити втрачені здібності, знову стати незалежними і зберегти якість життя. Проактивна, своєчасна і кропітка повсякденна робота може ще більше поліпшити ці перспективи.

Реабілітація після інсульту може тривати роками, але для багатьох пацієнтів найбільш ранній термін — це рік після травми мозку.

Саме тому важливо, щоб такі фахівці, як неврологи, фізіотерапевти та логопеди, займалися пацієнтами якомога раніше після інсульту.

Що таке інсульт?

Інсульт — це гостре порушення кровообігу в спинному або головному мозку. Цей стан спричиняється спазмом або розривом мозкової артерії. Інсульт може бути спричинений черепно-мозковою травмою, високим кров’яним тиском або артеріосклерозом.

Багато симптомів інсульту проявляються раптово, коли людина ще здорова. Вони можуть втрачати свідомість, скаржитися на головний біль і нудоту. Часто інсульт призводить до припинення різних функцій. Пацієнти можуть втратити чутливість кінцівок або усвідомити, що втратили контроль над ними.

Після госпіталізації у зв’язку з інсультом багато пацієнтів відчувають проблеми з фізичними, мовленнєвими та психічними функціями. Однак у багатьох випадках мозок здатний відновитися.

Ознаки інсульту

Інсульт характеризується вогнищевими неврологічними симптомами, які розвиваються раптово (від кількох хвилин до кількох годин). До них відносяться мовні, рухові, координаційні, сенсорні, зорові та інші дисфункції.

Як визначити, що у вас стався інсульт?

Фахівці реабілітаційного центру «R-Clinic» рекомендують провести стандартні тести (при виявленні хоча б однієї з ознак слід викликати швидку допомогу):

• Сильна асиметрія обличчя при посмішці — один куточок рота опущений вниз.
• При піднятті обох рук одна з них опускається протягом 5 секунд.
• Нездатність вільно розмовляти (не може вимовити прості фрази або навіть власне ім’я).

Не виключені загальні порушення мозкової діяльності, що виражаються головним болем, втратою свідомості і блювотою. Ці симптоми інсульту можуть тривати понад 24 години або спричинити смерть протягом короткого часу. Це пов’язано з цереброваскулярними ушкодженнями, що відбуваються в організмі, в результаті чого гинуть клітини в нейронних центрах головного мозку.

Існує дві клінічні форми інсульту: ішемічний інсульт та геморагічний інсульт. Кожна з них має свої специфічні причини та симптоми.

Загальні ознаки включають порушення зору, оніміння однієї кінцівки та запаморочення. Втрата свідомості може також викликати судоми.Які ускладнення можуть розвинутися після інсульту

Пацієнти, які перенесли інсульт, можуть зіткнутися з такими ускладненнями:

• Параліч: якщо крововилив відбувається в ліву півкулю мозку, паралізується права півкуля тіла і навпаки. Вони не можуть скорочувати м’язи і не можуть рухатися. Мислення і психічний стан також порушені.
• Кома. Може тривати від кількох годин до кількох років. Викликає пошкодження кори головного мозку та підкіркової речовини. Людина втрачає свідомість.
• Набряк головного мозку. Найнебезпечніше ускладнення, що характеризується судомами та психомоторним збудженням.
• Афазія. Порушуються навички мовлення та письма. Нездатність розуміти сказане або переставляти букви в словах.
• Координаційно-рухові розлади. Порушується м’язовий тонус, виникають спазми і самостійна ходьба стає дуже складною.
• Апраксія ходи. Людина здатна зробити крок, але не може контролювати рух.

Серед ускладнень також виділяють:

• порушення сну;
• сплутаність свідомості;
• депресію;
• нетримання;
• пневмонію;
• порушення ковтання;
• тромбоемболію;
• саркопенію;
• інфекції сечових шляхів;
• пролежні та контрактури.

Етапи відновлення

Традиційно постінсультну реабілітацію поділяють на кілька етапів:

• Основним завданням гострої фази є підтримка основних функцій організму та утримання пацієнта в стаціонарі.
• Початкова фаза відновлення, шість місяців після інсульту, особливо важлива для відновлення рухових і когнітивних здібностей пацієнта і включає пасивні вправи, масаж, дихальну гімнастику і заняття з відновлення мови.
• Пізній період відновлення, від шести місяців до одного року, характеризується щоденною підтримкою лікаря-спеціаліста.
• Після одного року довготривалий відновлювальний період дозволяє визначити результати, досягнуті в попередні періоди, і ступінь функціонального відновлення загиблих клітин мозку.

На кожному етапі важливими є безперервність і регулярність реабілітаційних заходів.

Фактори, що впливають на успіх реабілітації

Успіх реабілітації після інсульту залежить від кількох факторів:

• Ступінь пошкодження мозкової тканини. Чим менше пошкодження, тим динамічніше відновлення.
• Емоційний стан пацієнта. Позитивний настрій постінсультної людини допомагає їй впоратися з труднощами і зосередитися на одужанні.
• Підтримка родичів. Найбільшою підтримкою для сім’ї є не тільки надання належного догляду, а й переконання, що хворий потрібен і важливий для них.

Коли починати реабілітацію?

Реабілітація повинна починатися якомога швидше після інсульту. Навіть такі прості завдання, як тренування паралізованих м’язів або перевертання, слід починати відразу після інсульту. Реабілітація після інсульту є найбільш ефективною, коли вона здійснюється спільними зусиллями. Пацієнти, які перенесли інсульт, та їхні сім’ї повинні працювати з лікарями та іншими фахівцями з реабілітації.