Пульмонологія

Пульмонологія (термін походить від латинського слова pulmo — легені) або пневмологія — це важливий розділ медицини, медична спеціальність, яка займається вивченням, діагностикою, лікуванням і профілактикою патологій органу легені та дихальних шляхів в цілому, захворювань органів дихання, включаючи вже згадані легені, а також бронхи, плевру та діафрагму. Як ми вже зазначили вище, пульмонологія також відома як пневмологія (термін походить від грецького слова πνεύμων — легені). Поряд із цими визначеннями даної оздоровчої галузі, у деяких державах пульмонологія носить назви «респіраторна медицина» та «грудна медицина».

Велика кількість проблем у населення, пов’язаних із патогенними ситуаціями у сфері пульмонології, принесла недавня епідемія (пандемія) коронавірусу. На хвилі масової захворюваності ця галузь медицини вкотре довела свою значущість.

Крім цього, дуже важливим напрямом пульмонології являється кваліфікована реабілітація після загострення чи хронічного розвитку хвороб дихальної системи. Медичний центр в Одесі «R-Clinic» надає професійний сервіс у сфері максимального відновлення організму хворого після запалення легень та пневмонії.

Найнижча ціна послуг при високому рівні обслуговування розрахована на максимальну кількість пацієнтів, які вже отримали та ще отримають у нейрореабілітаційній клініці (Одеська область) допомогу досвідчених медиків.

Захворювання, з якими працює пульмонолог, досить різноманітні і є наступними патологіями:

• Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ). Хронічне захворювання, яке характеризується зменшенням прохідності дихальних шляхів, що призводить до погіршення дихальної функції.
• Астма. Хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що призводить до кашлю, нападів задишки та утруднення дихання.
• Бронхіт. Запалення слизової оболонки бронхів, яке часто буває гострим або хронічним та супроводжується кашлем та виділенням мокротиння.
• Легенева емболія. Закупорка легеневої артерії тромбом або іншими матеріалами, що нерідко призводить до серйозних наслідків, включаючи втрату життя, а також інфаркт, кардіоемболічний та тромболітичний інсульт.
• Інтерстиціальні захворювання легень. Група захворювань, що характеризуються ураженням інтерстиціальної тканини легень, що призводить до порушення їхньої функції.
• Рак легень. Злоякісне новоутворення у легені, яке являється однією з найпоширеніших причин смерті від раку (онкологія) у світі.

Пульмонолог проводить діагностику за допомогою різних методів, таких як функціональні дослідження легень, рентгенографія, комп’ютерна томографія (КТ), бронхоскопія та інші. Лікування переважно включає медикаментозну терапію, фізіотерапію, хірургічне втручання та інші методи в залежності від характеру і ступеня тяжкості захворювання. Пульмонологія відіграє важливу роль в охороні здоров’я легень та дихальної системи, що робить цю спеціальність ключовою у медичній практиці.

Реабілітація після захворювання органів дихальної системи

Відновлення після кризи патології органа або кількох органів дихальної системи спрямоване на реновацію функцій легень, покращення дихальної механіки, зміцнення дихальних м’язів та підвищення загального рівня фізичної активності. Поряд з цим пульмонологічна реабілітація включає навчання пацієнта способам управління симптомами і запобігання загострень. Основні складові програми реабілітації після захворювання органів дихання наведені нижче у статті.

Які дії є обов’язковими для успішного відновлення?

• Дихальні вправи та тренування. Ця програма включає вправи для поліпшення дихальної механіки, збільшення обсягу легень і зміцнення дихальних м’язів. Регулярні вправи допомагають пацієнтам краще впоратися з задишкою, стабілізувати дихання, а також покращують загальну фізичну витривалість.
• Фізична активність. Регулярні та помірні фізичні навантаження сприяють підвищенню рівня повсякденного життя та покращують загальне самопочуття. Пацієнтам лікарі традиційно рекомендують аеробні заняття на свіжому повітрі, такі як ходьба, плавання або велосипедна їзда, а також вправи для зміцнення м’язів.
• Навчання способам керування симптомами. Пацієнти навчаються контролювати дихання, застосовувати методи релаксації та інші прийоми для зняття задишки та підвищення якості дихання.
• Спосіб життя та дієта. Рекомендації щодо здорового способу життя, включаючи правильне харчування, підтримання здорової ваги та припинення куріння, відіграють важливу роль у реабілітації пацієнтів із захворюваннями органів дихання.
• Психологічна підтримка Пацієнти часто потребують психологічної допомоги та професійного консультування для прийняття ситуації, для адаптації до емоційних аспектів захворювання та до подальшої реабілітації.
• Медикаментозне лікування: У більшості кейсів, якими займається пульмонологія, потрібно довготривале лікування ліками для поліпшення функцій легень, для зняття запалення або усунення хворобливих симптомів.
• Реабілітація після захворювання органів дихання допомагає пацієнтам відновитися та повернутися до повноцінного життя. Важливо! Програма обов’язково має бути індивідуалізованою та орієнтованою на конкретні потреби та можливості кожного пацієнта.

Які умови проживання та обслуговування потрібні пацієнтам для відновлення дихальної системи після хвороби?

Для відновлення дихальної системи після хвороби пацієнтам потрібні певні оздоровчі умови проживання та обслуговування. Ось деякі з них:

• Чисте та свіже повітря. Пацієнтам важливо перебувати в місцях із чистим та свіжим повітрям, щоб уникати додаткового навантаження на легені та покращити якість дихання. Необхідно часто гуляти та проводити час у саду. Все це недорого надає медичний центр «R-Clinic» (Одеса, Одеська область).
• Комфортні умови проживання. Зручне та безпечне місце для проживання сприяє швидкому відновленню. Поселення обов’язково передбачає комфортабельні ліжка з ортопедичними матрацами, потрібні чиста постільна білизна, ергономічні меблі, плазмовий телевізор у кожній палаті та цілодобовий інтернет.
• Правильне харчування. Сніданки, обіди, полуденки та вечері збагачені вітамінами та мінералами у правильній пропорції: білки, жири, вуглеводи та обов’язкова клітковина допомагають організму відновитися після хвороби та підтримувати здоров’я легень.
• Фізична активність. Регулярні, але помірні фізичні навантаження допомагають покращити функціональний стан легень та зміцнити дихальні м’язи.
• Психологічна підтримка Після хвороби пацієнти в своїй масі відчувають стрес і тривогу. Психологічна підтримка допоможе їм упоратися з емоційними труднощами та повернутися до звичайного життя.
• Регулярне медичне спостереження: Важливо, щоб пацієнти отримували увагу фахівців. Необхідні огляди щодня та своєчасне коригування програми реабілітації. Кожному хворому слід неухильно дотримуватися рекомендацій лікарів. Це обов’язкова умова для ефективної реновації та запобігання загостренням.
• Навчання методам керування симптомами. Пацієнти повинні бути навчені способам управління симптомами та методам контролю над загостреннями, щоб одужати після запалення легень (пневмонія), покращити своє загальне здоров’я та підняти рівень повсякденного життя.
• Безпечна та підтримуюча обстановка: Пацієнти повинні перебувати в безпечній та доброзичливій обстановці, щоб уникати факторів ризику, які можуть призвести до загострення захворювання або до погіршення стану.

Забезпечення відповідних умов проживання та обслуговування допоможе пацієнтам відновитися після хвороби дихальної системи та якнайшвидше повернутися до повноцінного життя.

Деякі хвороби дихальної системи розглянемо докладніше:

• Бронхіальна астма
• Пневмонія
• Інтерстиціальнахворобалегень
• Хронічнаобструктивна хвороба легень
• Легеневізахворювання
• Хропіння
• Бронхоектази
• Стаціонарне лікування

Бронхіальна астма — це захворювання легень, за якого відбувається швидке звуження дихальних шляхів. Відомо, що напади бронхіальної астми можуть бути спричинені різними факторами, включно з тваринами, рослинами, забрудненням повітря, застудними захворюваннями та лікарськими препаратами.

Основні симптоми бронхіальної астми — це напади задишки, диспное, ранковий кашель, утруднення в грудях і хрипи. Бронхіальна астма часто є сімейним захворюванням. За наявності одного або кількох симптомів слід звернутися до пульмонолога, щоб зробити висновки про ризик розвитку захворювання та дослідити функцію зовнішнього дихання.

Пневмонія — це гостра інфекція легень, яка може виникнути в будь-якому віці. Пневмонія є найсерйознішою проблемою для людей, старших за 65 років. Наявність в анамнезі хронічних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця (ІХС), діабет і хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), значно погіршує перебіг пневмонії.

Захворюваність найвища взимку, курці більш сприйнятливі, а чоловіки страждають частіше, ніж жінки. Необхідно негайно звернутися до лікаря за наявності будь-якого з таких симптомів або їхнього поєднання:

• висока температура тіла і лихоманка;
• наполегливий кашель із мокротою;
• кашель;
• задишка при звичайному навантаженні;
• біль у грудях при диханні.

Діагностика

Після ретельного огляду пульмонолог проведе клінічні аналізи та обстеження (рентген грудної клітки або КТ легенів, повний аналіз крові, загальний аналіз мокротиння). Головне завдання фахівця — підібрати відповідну антимікробну терапію, щоб звести до мінімуму ризик побічних ефектів. Оскільки пневмонія передається повітряно-крапельним шляхом, пацієнтам із пневмонією слід обмежити контакти з оточуючими та носити захисні маски. Інтерстиціальна хвороба легень — це група захворювань легень, за яких уражається інтерстицій (вистилка легень).

Інтерстиціальна хвороба легень (ІХЛ) спричиняє фіброз (потовщення) легень, що порушує перенесення кисню з повітря в кров. Це призводить до дихальної недостатності як під час фізичного навантаження, так і в стані спокою. До факторів, що підвищують ризик розвитку IPF, належать:

• Тривале вдихання різних токсичних або подразнювальних газів, парів і пилу (наприклад, тютюнового диму, хімікатів, борошна, азбесту, кварцу, металевого та вугільного пилу).
• Легеневі інфекції (вірусні та грибкові).
• Хронічні аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит);
• Контакт із пташиними алергенами (голуби, папуги).
• Тривале застосування деяких ліків.
• Радіаційне опромінення.

Симптоми інтерстиціального захворювання легень. Найчастішим основним симптомом є задишка під час фізичного навантаження, яка зазвичай наростає поступово і спостерігається після гострої респіраторної інфекції з тривалим кашлем і лихоманкою. IPF може не проявлятися симптомами протягом кількох місяців або років і виявлятися випадково під час планового обстеження (рентгеноскопія, рентгенографія грудної клітки). Деякі типи IPF можуть супроводжуватися позалегеневими симптомами, такими як артралгія, висипання на шкірі, збільшення печінки, порушення зору та аритмії.

Діагностика. Уперше IPF можна запідозрити після рентгена грудної клітки або рентгенографічного дослідження. Однак рентгенівські знімки легень можуть бути абсолютно нормальними у пацієнтів з IPF. Тому для постановки діагнозу IPF може знадобитися комп’ютерна томографія легень. Це дослідження дає змогу отримати докладніший опис характеру змін у легеневій тканині і, звісно, є достатнім для постановки остаточного діагнозу.

У деяких випадках може знадобитися третій етап діагностики — біопсія легеневої тканини за допомогою бронхоскопії. Це дослідження не потребує госпіталізації і легко переноситься пацієнтом. Ця детальна інформація дуже важлива, оскільки необхідне лікування залежить від типу інтерстиціального захворювання легень. Деякі ІПЛ не потребують тривалого лікування, а інші, навпаки, необхідно починати лікувати якомога раніше. У наших клініках діагноз ІПФ завжди ставиться максимально точно для пацієнта.

У деяких випадках лікар може вимагати проведення додаткових досліджень:

• Імунологічні аналізи крові для з’ясування ролі цвілевих грибів і алергенів домашньої птиці в патогенезі захворювання; діагностика системних захворювань сполучної тканини (наприклад, ревматоїдного артриту, системної склеродермії).
• Аналіз газового складу крові у важких випадках.
• Усі тести використовують для первинної діагностики інтерстиціального захворювання легень, а також для подальшого моніторингу з метою оцінки ефективності лікування.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) — це хронічне запальне захворювання, однією з патологій якого є переважне ураження периферичних дихальних шляхів (бронхів і бронхіол). За тривалого перебігу запального процесу дихальні шляхи звужуються, починається кашель і задишка, порушується газообмін в організмі, стає важко отримувати достатню кількість кисню і виводити надлишок вуглекислого газу, розвивається легенева і серцева недостатність. ХОЗЛ можна запідозрити, якщо:

• Є фактори ризику розвитку ХОЗЛ, якщо присутній хронічний кашель із мокротою або задишка;
• Хронічний кашель з’являється задовго до появи задишки;
• Якщо у вас є деякі з цих симптомів, найімовірніше, Вам буде поставлено діагноз ХОЗЛ.

Діагностика. Після перевірки цих симптомів пульмонолог призначить спірографію. Ця процедура також дозволяє підібрати індивідуальні варіанти лікування для боротьби із симптомами.

Хропіння. Усі п’ятеро жителів страждають від хропіння уві сні. Здебільшого цей звуковий феномен помічають родичі, які стають свідками раптової «перерви» в хропінні та переривчастого дихання, що поновлюється через деякий час.